Пропоную тут лишати відгуки, враження, спогади, думки, фото з фестивалів на яких Ви побували.
Почну я. З Фортмісії і Славське рок.
***
Fort.Missia (10-12.07.2009)
***
Fort.missia! Fort.missia! Fort.missia! З великої сцени звучать позивні першого міжнародного фестивалю на фортах часів Першої Світової на самому кордоні з Польщею. Сам фестиваль - цілком унікальна подія, шалена атракція з величезним розмахом (з огляду на те, що фест то безкоштовний). Перше, за що варто захоплюватися цим дійством - люди. Позитивно-п'яна компанія в особах двох Романів (один з яких наш шановний Ретро), двох Андрюх та Тані, та ще одна хороша компанія друзів з жж. І на додачу ще 8 тисяч (принаймні так кажуть) люду, добру частину з яких становили "пацани в спортивних костюмах абідас та мештах з загостреними носками", які слухали шансон і засвистували все що відбувалося на сценах (була б моя воля, розстріляв би). Власне місцева гопота - це й було те єдине, що справило негативне враження.

Друге, від чого місцями перехоплювало дух - форти часів першої світової. За відсутності світла (а кажуть, що освітлення там таки було організоване, але хтось "позичив" трансформатор) прийшлось лазити з ліхтариком і навпомацки, але це дало можливість відчути себе справжнім учасником тодішніх баталій. Не берусь щось розповідати про самі форти, бо боюсь щось наплутати чи помилитися, скажу одне - це дійсно треба бачити.




Дорога до фортів встелена багнюкою і.... ленд-артом - унікальними творіннями митців, що несуть в собі глибинні послання, які, між тим, важко зрозуміти, по причині того, що для цього потрібно набагато більше ніж два-тридні, тимбільше таких насичених фестивальною програмою.







Сама ж фестивальна програма була розгалужена двома сценами - великою (про яку й піде подальша моя розповідь) і малою, на якій відбувалися літературні читання за участю відомих поетів сучасності, джазові імпровізації та вечірні діджеївські виступи. В суботу на великій сцені всіх порвали на дрібненькі шматки Мертві Півні, в кінці їхнього виступу хтось запалив фаєр, а Місько Барбара взагалі "пішов по руках". Але не півнями єдиними жила цього вечора форт-місія, просто феноменальні ShokolaD були неперевершеними, я слухав і насолоджувався кожним звуком, кожним соло, кожною миттю...










Завершальний день фесту на великій сцені розпочався з виступів гуртів та "зірок" мостищини aka "радіо колгоспник", де насправді не було ні на що дивитись, ні що слухати. Зате потім на сцену вийшли "Файно". Перше, що здивувало - музиканти, тобто їх відсутність, замість них на сцені за клавішами, барабанами та басом були діти років 13-16, я не критикую їх за якийсь непрофесіоналізм, чи відверту лажу (якої не було), але, як на мене, "Файно" звучали не настільки файно щоб заслужити овації, якої дійсно заслужили дівчата з Ґорґішелі - цього вечора вони однозначно були найкращими, виклалися на всі 100%, заспівали усі найкращі свої пісні і декілька нових - це було незабутньо, їх не можливо не любити.






Після виступу грузино-українок на сцені настала годинна! перерва - це Тарас Чубай та "Плач Єремії" налаштовували звук, щоб, як потім вибачався Тарас, звучання було близьким до ідеалу, якого нажаль так і невдалось почути у виконанні Чубая, навіть у його абсолютно новому хіті "Марко, де коньяк?" (Пане Маркіяне, навіщо було так споювати Тараса??????). Плач Єремії відверто розачарував, і в першу чергу тим, як себе поводив Тарас Чубай.
Доповнювали фестивальну атмосферу Артур, якого кличуть на кожному фестивалі, і якого так і неможуть знайти, і чуваки, які в п'ятій ранку шукали свій карімати з піснями "Чорна кепка, жовтий крікет і рожевий карімат". А ще пиво в необмеженій кількості, вино, гарячий портер власного приготування та інші алкогольні напої.



***
Славське Рок-Фест (31.07.-2.08.2009)
***
У Славське їхали на третій день фестивалю. Трьохгодинна дорога в поїзді виявилась надто банальною, тому для підвищення тонусу було розпито кілька чарок алкогольних напоїв типу "горілка без пива - гроші на вітер". На вокзалі нас зустрів шановний Ретро і дякуючи йому ми добралися до наметового містечка на острівку посеред Опру. Холодна протічна вода зробила своє діло - ми миттю отрезвіли, поставили палатку і попленталися в гори. Насправді все було дуже класно, але є одне велике але - я підвернув ногу і тому толком ні по горах не полазив, ні по самому місту, добре хоч раз добрів до стадіону, якраз на виступ Максіми ну і по традиції сфоткався з Міськом))) . Фест пройшов під знаком алкотрешу, ухи і гітари, а ще там було багато хороших позитивних людей.




















До зустрічі на фестивалях!!!
